Акцидентна продукція (від лат. аccidentia – випадок, випадковість) – особливий вид малоформатних друкованих виробів та окремих аркушевих форм, що мають специфічне призначення, прикладний характер і переважно обмежений наклад.

На позначення А. п. як синонімічне використовують узагальнене поняття «акциденція».

До акцидентних форм друку (акциденції) нерідко також відносять створення окремих елементів книги, що охоплюють нестандартне оформлення обкладинок, суперобкладинок, заставок, кінцівок, колонтитулів тощо, з використанням «некласичних» (акцидентних) шрифтів.

У бібліотечній справі А. п. є важливим об’єктом комплектування, оцифрування та джерело для соціокультурних досліджень.

Як вид малотиражних поліграфічних виробів, А. п., яка не є книжковим, журнальним або газетним виданням, умовно поділяється на дві підгрупи:

1) службово-адміністративна та рекламна акциденція («канцелярські товари») – вироби повсякденного вжитку, що фактично не мають випускних даних – банери (для презентацій, оформлення книжкових виставок тощо), бланки (юридичних документів, реєстраційної, облікової та звітної документації), блокноти, візитівки персоналу, грамоти, дипломи, етикетки, настінні, перекидні, кишенькові календарі, конверти, наліпки, обгортки, покриття (для наклеювання на картонні боковини книжок та підшивок газет і журналів), оправи (для книжок чи журналів), пакети, теки, сертифікати, стікери, флаєри, тобто продукція, у виготовленні якої робиться акцент не на її змістовому наповненні, інформативності, а здебільшого на приверненні уваги, що досягається шляхом оригінального художнього оформлення, та на повсякденному використанні;

2) «акцидентні видання» (у вузькому розумінні) – продукція, конструктивно й інформаційно наближена до різних видів видань, більшість якої є об’єктом комплектування національних, наукових, спеціалізованих бібліотек. Це афіші, буклети, ілюстровані каталоги товарів, плакати, проспекти, певною мірою – бібліографічні закладинки до книжок та ін.; для цієї підгрупи А. п. доцільним є застосування саме терміна «акцидентні видання», який використовують у наукових публікаціях. Водночас книжкові видання, незалежно від їхнього формату й особливостей оформлення, фахівці не вважають А. п.  

Різновидами А. п. є:

–  ефемера (друкована ефемера) – (від грец. ephemeros – одноденний) документи, призначені для короткочасного використання й зазвичай не мають довготривалої цінності, але стають об'єктами колекціонування (меню, квитки, обгортки);

– «летучка» (листок-летучка) – дрібне одноаркушеве видання оперативної інформації (звіт, оголошення, звернення), що видається для швидкого розповсюдження;

– прейскурант – вид акциденції, що містить систематизований перелік товарів або послуг із зазначенням цін (наприклад, у бібліотеках – прейскурант платних послуг);

–  проспект – ілюстроване акцидентне видання, що рекламує товар, послугу або культурну установу (наприклад, проспект бібліотеки до її ювілею);

–  екслібрис – книжковий знак, мала форма графіки, що засвідчує приналежність книги до конкретного зібрання (особистого або бібліотечного).

У загальній структурі поліграфічного виробництва А. п. є високорентабельною – прибуток від неї становить приблизно 60 % сукупного виторгу друкарень.

Характерними особливостями А. п. є: застосування для її виготовлення не лише паперу, картону, а й інших матеріалів, здебільшого синтетичного походження; використання т. зв. акцидентного набору, тобто особливо складного набору із застосуванням шрифтів різних гарнітур (інколи – неповторних декоративних), кеглів та накреслень, лінійок, рамок, набірних прикрас, орнаментів, предметно-сюжетних ілюстрацій тощо; відсутність випускних та вихідних даних у виробах, віднесених до підгрупи «канцелярських товарів», а відтак – і виведення такої продукції з процесу бібліографування. Останніми роками акцидентний набір широко використовують і в електронних матеріалах, зокрема в оформленні сайтів книгозбірень, бібліотечних блоґів та ін.

У поліграфії, видавничій справі та книжковій графіці А. п. часто обумовлює виконання разових, досить складних т. зв. акцидентних робіт або акциденції, що потребує нестандартного підходу, художніх навичок, спеціальних технологій та обладнання. До таких робіт належать, зокрема, створення додаткових елементів оформлення книг: заставок, буквиць, мальованих віньєток, кінцівок, прикрас на титульному аркуші, обкладинці, палітурці, бордюрів (від фр. bordure – край) – орнаментів у вигляді облямівки зверху, збоку чи по периметру аркуша тощо.

Створення А. п. для комерційних, культурних, виробничих, політичних, соціальних потреб є окремим і помітним напрямом сучасного графічного дизайну, в якому працюють багато фахівців із художньою освітою.

Залежно від призначення та форми А. п. поділяють на кілька категорій:

1. видавнича акциденція: титульні аркуші книжок, обкладинки, шмуцтитули;
2. афішно-плакатна продукція: афіші, плакати, рекламні постери;
3. акциденція малих форм:

• ділова: візитки, бланки, конверти, фірмові папки;
• рекламна: листівки, проспекти, буклети, рекламні додатки;
• інформаційно-побутова: квитки, програми заходів, грамоти, дипломи, календарі.

Окрему групу становить бібліотечна акциденція – специфічна група виробів, що забезпечує функціонування бібліотеки як інституції та комунікацію з користувачами.

До такої продукції належить:

–   технологічна: читацькі формуляри, книжкові знаки (екслібриси), листки терміну повернення, вимоги на літературу;

–  інформаційно-комунікативна: читацькі квитки, перепустки, путівники по фондах, бібліографічні закладинки, бібліотечні плакати та афіші заходів;

–    рекламна: проспекти, буклети, візитівки, постери, календарі подій.

Нині в практику бібліотек активно впроваджується «цифрова акциденція» (електронні візитівки бібліотекарів, шаблони розсилок, QR-навігація і т. ін.).

Методологічні підходи до типології А. п. через її різноманітність і багатоаспектність використання не мають завершеного характеру і багато в чому є суперечливими. Зокрема, на думку проф. З. Партико (м. Запоріжжя), ця типологія може здійснюватися за різними ознаками, наприклад, за:

1 ) матеріальною основою:

• продукція у формі нефальцьованих аркушів або їхньої частки (наприклад, листівки, грамоти, атестати, дипломи, анкети, обкладинки, оправи, обгортки, етикетки, візитівки тощо);
• продукція у формі сфальцьованих аркушів або їхньої частки (наприклад, конверти, пакети, папки);
• продукція у формі зошитів, іноді з оправою (наприклад, комплекти білетів, рахунків, бланків, звичайні зошити, шкільні журнали, щоденники, блокноти);
• продукція у формі книжкових блоків (кодексів) у палітурці чи обкладинці (наприклад, ділові щоденники, книги облікової та звітної документації тощо);

2)    геометричною формою: прямокутна і не прямокутна (деякі етикетки, обгортки та інше у вигляді кола, еліпса, трикутника, ромба, іншої фігури);

3)    наявністю засобів захисту від підроблення: захищена продукція (цінні папери, документи суворого обліку та звітності – дипломи, атестати, бланки юридичних документів, поштові, акцизні марки тощо зі спеціальними елементами – водяними знаками, наліпками з ефектом голограми, фарбами, що змінюють свій колір, складними візерунками, зазначенням серії та номера) та незахищена;

4)     наявністю ознак товару: продукція, що є самостійним товаром (наприклад, шкільні й загальні зошити, папки, блокноти тощо), і така, що не є самостійним товаром (наприклад, оправи для книжок і журналів, атестати, етикетки, наліпки з друкарським чи рукописним текстом тощо);

5)    необхідністю приклеювання: та, що потребує приклеювання (наприклад, деякі етикетки, наліпки, покриття для палітурок книг тощо), і не розрахована на приклеювання.

Додатково за типологічними ознаками серед А. п. можна виокремити:

• кодексну акциденцію: обкладинки книг та журналів, нестандартні елементи оформлення титульного аркуша книги;
• кодексну форму: посторінковий каталог, корпоративний звіт чи презентація з нестандартним поданням інформації та оформленням (у т. ч. як електронний документ);
• буклетну форму: перекидний календар, прейскурант, проспект, власне буклет;
• аркушеву форму: 1) художньо-функціонального призначення (плакат, флаєр, настінний чи кишеньковий календар, поштова листівка, поштова марка); 2) рекламно-інформаційного призначення (афіша, оголошення, листівка, наклейка, етикетка, картка, візитівка); 3) спеціального призначення (цінні папери, бланки тощо);  
• акцидентні композиції різного роду (зокрема інформаційного, рекламного характеру) для розміщення в газетах та журналах, інших поліграфічно втілених носіях.

До А. п. відносять також короткі тексти й зображення, виконані в різноманітних техніках і матеріалах на предметах, що створюються поза поліграфічними виробництвами і мають здебільшого сувенірне призначення – значках, медалях, об’ємних декоративних і скульптурних виробах тощо.

А. п. нерідко є об’єктом досліджень науковців. Плакати, афіші, ілюстровані каталоги виставок, меню ресторанів, афіші, програми вистав, рекламні проспекти та навіть витончені книжкові закладинки 19–20 ст. – це унікальне джерело для реконструкції повсякденного життя, історії дизайну, шрифтової культури та економічних зв’язків епохи, тому вони стають цінною частиною фондів архівів, музеїв, національних і наукових бібліотек.

До зберігання в бібліотечних фондах відбирають найцінніші примірники А. п.  керуючись такими критеріями:

– історико-культурна цінність: наскільки документ відображає важливі події, соціальні рухи чи побут певної епохи (наприклад, афіші історичних концертів чи політичні плакати);

– інформативність: наявність унікальних відомостей, яких немає в книжках (детальні каталоги товарів минулих років, програми знакових конференцій);

– художнє та поліграфічне виконання: оригінальність дизайну, використання рідкісних технік друку або участь відомих художників у створенні макета;

– типологічна відповідність: наскільки формат виробу (буклет, проспект, карта-схема) відповідає науковому профілю конкретної бібліотеки;

– рідкісність та унікальність: перевага надається малотиражним виданням або документам, що збереглися у поодиноких примірниках;

– стан збереженості: придатність матеріалу до тривалого зберігання та подальшого оцифрування без ризику фізичного знищення.

Найбільш повні колекції української акциденції зберігаються у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського та Книжкової палати України.

Через нестандартні формати та часто низьку якість паперу А. п. потребує особливих умов зберігання: у безкислотних конвертах, теках або спеціальних металевих шафах (для плакатів – у розгорнутому вигляді).

Оцифровують А. п. на планетарних сканерах безконтактним способом. Для складних конструкцій (буклетів-гармошок) створюють багатосторінкові цифрові копії, що відтворюють логіку розгортання документа.

На початку 21 ст. створення цифрових архівів А. п. набуває широкого застосування. Найбільшими цифровими архівами А. п. є:

• проєкт «What’s on the Menu?» («Що в меню?») Нью-Йоркської публічної бібліотеки. Це одна із найвідоміших колекцій у світі, що налічує понад 45 тис. меню, що зберігаються у відділі рідкісних книг. Колекція виникла завдяки енергійним зусиллям міс Френк Е. Баттолф (1844–1924), яка з 1880-х рр. почала збирати колекцію меню, а у 1899 р. передала її (приблизно 3,6 тис. меню) Нью-Йоркській публічній бібліотеці та запропонувала нарощувати її для бібліотеки (збільшила до 25 тис. меню). В колекції можна шукати меню за конкретними стравами, роками чи назвами закладів на сайті «NYPL Digital Collections».
• Колекція Корнелльського університету, що акумулює понад 10 тис. меню, зібраних Оскаром Тіркі (метрдотелем готелю «Waldorf Astoria») й охоплює період з 1893 по 1943 рр. та доступна через «Cornell Digital Collections».
• «Culinary archive» («Кулінарний архів») Мічиганського університету, основну колекцію якого зібрали і передали до Дослідницького центру спеціальних колекцій бібліотеки університету подружжя Дженіс Блустайн Лонгоне (Janice Bluestein Longone) та Даніель Т. Лонгоне, який був почесним професором Університету Мічигану. Основна частина колекції – це документи 18 – поч. 21 ст.: кулінарні книги 19 – поч. 20 ст., благодійні кулінарні книги, кулінарні книги іммігрантів, рекламні матеріали, пов’язані з їжею тощо (зокрема, «Кулінарний архів» зберігає величезне зібрання рекламної акциденції та меню ресторанів 18–21 ст.).
• Цифрова колекція американських та європейських плакатів у Бібліотеці Конгресу США. Особливо цікавими є рекламні афіші кінця 19 ст., присвячені подорожам, продуктам харчування та театральним виставам.
• «The John Johnson Collection of Printed Ephemera» («Колекція друкованих ефемерних матеріалів Джона Джонсона») – колекція друкованої ефемери (акциденції) Бібліотеки Бодлі («Bodleian Libraries») (Оксфорд), це одне з найбільших у світі зібрань, що зберігає тисячі оголошень, програм, меню, вітальних листівок, плакатів, театральних афіш 18 – поч. 20 ст., що ілюструють соціальну історію Британії.
• «Advertising Ephemera Collection» («Колекція рекламних ефемерних матеріалів») Гарвардської бібліотеки з рекламними плакатами та листівками 19 – поч. 20 ст.

В Україні акциденцію 19–20 ст. можна знайти у фондах великих архівів та музеїв, хоча процес їх масового оцифрування ще триває. Одними з найбільших центрів зберігання А. п. є Центральний державний історичний архів України (ЦДІАК), у фондах якого, зокрема, зберігається велика кількість афіш та рекламних оголошень київських та львівських закладів 19 ст., та Харківський історичний музей, що має цифрову колекцію афіш та плакатів, які відображають культурне життя регіону.

Фридман Ю. И.  Мой опыт акцидентного набора / Ю. И. Фридман, заслуж. полиграфист ЛатвССР ; [Лит. запись И. Н. Шаха] ; Под ред. Т. А. Прусиса. – Рига : Лиесма, 1975. – 255 с. : ил.

Иваненко Т. А. Восприятие символических и образных особенностей акцидентного шрифта / Иваненко Т. И. // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. – Харків: ХДАДМ, 2004. – № 1. – С. 76–84.

Лесняк В. И. Акцидентный шрифт : 75 ориг. шрифтов / Харьк. гос. акад. дизайна и искусств. – Харьков : Колорит, 2004. – 139 с. : ил.

Яремчук О. М. Акцидентні видання в системі поліграфічного дизайну / О. М. Яремчук // Технологія і техніка друкарства. – 2005. – № 2. – С. 129–133.

Іваненко Т. О. Біфункціональність акцидентного шрифту : реклама і мультимедія / Іваненко Т. О. // Дизайн. – 2011. – № 3. – С. 36–38.

Партико З. Акцидентна продукція та її типологія / Зіновій Партико // Вісник Книжкової палати. – 2014. – № 2. – С. 6–7.

Позднякова Є. О. Акцидентна гарнітура «Солодка абетка» : спеціалізація «Графічний дизайн» / Є. О. Позднякова ; керівник проекту Т. О. Божко. – Київ, 2019. – 76 с.

____________________

Vintage Book Lover Ephemera

NYPL Digital Collections

Advertising Ephemera. Explore advertising and marketing material from the 19th and early 20th centuries – trade catalogs, trade cards, posters, and more